ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕДІА-ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ

Хіба не можна уявити музику як математику почуттів, 

а математику - як музику розуму? 

Музикант відчуває математику, 
математик думає музикою. 

Музика це - мрія. Математика - діяльнісне життя.

Джеймс Сильвестр,

англійський математик

  Медіа-технології – частина освітнього процесу, спрямована на формування в учнів медіа-культури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа.

Класифікація медіа-технологій

   На сьогоднішній день всі медіа-технології класифікують на традиційні й нові. До традиційних медіа відносять друковану продукцію, періодичні видання, радіо, звукозапис, кінематограф, телебачення; до електронних (нових) ‒ відео, мобільні телефони, CD, DVD, комп'ютер, Інтернет.

        Ґрунтуючись на власному досвіді, можна запропонувати наступну класифікацію засобів медіа-освітніх технологій, застосування яких найбільш актуально при викладанні природничо-математичних дисциплін.

      Ця класифікація включає такі групи засобів медіа-освітніх технологій як апаратні і програмні. До апаратних засобів медіа-освітніх технологій віднесемо: 1) основні: комп’ютер, мультимедіа-проектор, маніпулятори (миша, клавіатура та ін.), 2) додаткові: пристрої CD і DVD, відео плеєри, аудіо плеєри, відео-та аудіо-записуючі пристрої, акустичні системи. До програмних засобів, застосування яких є актуальним і доступним у викладанні природничо-математичних дисциплін, віднесемо мультимедійні програми і засоби створення мультимедійних медіа-продуктів. Мультимедійні програми включають: мультимедіа презентації, мультимедіа доповіді, електронні мультимедіа видання та мультимедійні Інтернет ресурси. До засобів створення мультимедійних продуктів віднесемо: програми створення і редагування презентацій, відео редактори, редактори зображень, звукові редактори, онлайнові аудіо і відео редактори, Інтернет платформи для створення і зберігання тестів, слайд-шоу, сайтів, блогів та електронних сторінок.

           Сучасні вчителі повинні бути готові до застосування у своїй професійній діяльності таких засобів медіа-освітніх технологій: аудіо- (наприклад, Nero StartSmart, Adobe Audition, Sound Forge, WaveLab, Audacity, Wavosaur, GoldWave, MhWaveEdit) та відео редакторів (наприклад, Vegas Movie Studio HD Platinum, Windows Movie Maker, Pinnacle Studio, Adobe After Effects, Adobe Premiere, VirtualDub, Kdenlive, Kino, OpenShot Video Editor), редакторів презентацій (Power Point, Prezi) редакторів для створення 3D книги - FlipBook Maker Pro, а також онлайнових сервісів для створення і зберігання слайд-шоу Slidely, редагування аудіо- (Myna, Ringtonik) та відеоінформації (JayCut, One True Media, Movie Masher, Photobucket, Toufee).

         Окрім того, існує багато відомих ППЗ: Gran 2D, Gran 3D, Digital Geometry, Geometry Master, My Test, а також з’являються і нові: навчально-методичний комплекс "Живая геометрия" (русифікація The Geometer's Sketchpad), програма Stella для моделювання різних динамічних систем, що описуються диференціальними рівняннями, наприклад, екологічних або економічних тошо.

       Для якісної роботи сучасний вчитель математики має можливість не лише створювати власні медіа засоби, а й користуватися готовими, завдяки різним Інтернет сервісам, таким як www.youtube.com.

        Участь учнів у створенні медіа-продуктів

      Кінцевим результатом впровадження медіа-технологій у навчально-виховний процес має стати набуття учнями практичних компетентностей, які дозволять створювати власні самостійні мультимедійні продукти. При співпраці з учителями інших дисциплін, учні одержують завдання, спрямовані на створення або цілісного інформаційного продукту (презентація, відеофільм, тест тощо), або певної його частини (уривок з фільму, окремий слайд, друкований фрагмент, ілюстрація тощо). Автори найкращих продуктів захищають свої твори перед класом, що відзначається підвищеним ентузіазмом і справжнім вибухом позитивних емоцій. На мою думку, така практика є просто надзвичайно актуальною, адже сприяє формуванню не тільки відповідних навичок школярів, а й підвищує рівень соціалізації.

    «Плюси» та «мінуси» впровадження медіа-освітніх технологій

Однією з найбільших переваг при використанні медіа-освітніх технологій є активізація мотиваційно-пізнавального моменту на уроці, коли учні намагаються довести однокласникам і вчителеві свою компетентність щодо володіння комп'ютером. Також поєднання інформаційної складової з використання нестандартних підходів до проведення уроку (зокрема, ігрової форми) викликає значний емоційний ефект серед учнів, що призводить до інтенсифікації навчального процесу. Безпосередньо для вчителя медіа технології допомагають краще оцінити здібності та знання дитини, спонукають шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання, стимулюють його професійний ріст і подальше опанування комп'ютера. «Мінусом» їх впровадження може бути надмірне захоплення вчителем наочними ефектами на шкоду розвивальній складовій навчання, а також відсутність через об’єктивні чи суб’єктивні причини відповідного технічного та програмного забезпечення в учнів і вчителів.

Проблеми, з якими стикається вчитель в процесі застосування мультимедійних технологій

    Аналізуючи ситуацію з впровадженням нових інформаційних технологій в освітній процес, можемо вийти на перелік досить стандартних проблем, з якими стикається більшість учителів в Україні:

• недостатнє фінансування навчальних закладів і, як наслідок, відсутність необхідної кількості технічних засобів навчання;

• обмежений вихід до мережі Інтернет;

• труднощі у розв'язанні технічних завдань і проблем;

• небажання вчителів міняти випробувані часом традиційні методи викладання;

• відсутність впевненості вчителя у власному умінні працювати з комп’ютером.

    Основний вихід з цієї проблеми один — зовнішнє (державне) та внутрішнє (особисте) стимулювання до якнайшвидшого опанування нових технологій, які збільшать можливості вчителів і в той же час розширять можливості учнів.

Практичні поради вчителям, які тільки починають опановувати медіа-простір

  Перед безпосереднім опануванням інформаційних технологій необхідно побачити в комп'ютері «друга, товариша, майже брата», тобто вірного і надійного помічника. При роботі з інформаційними технологіями наголос слід робити на власному практичному освоєнні певного матеріалу. Тільки працюючи з програмами, можна досягти якісного і позитивного ефекту від їх використання. Робота з медіа-технологіями — це постійний пошук, який може бути вдалим при системній роботі. Опрацьовуючи освітній контент в Інтернеті, варто користуватися словами Тараса Шевченка: «Учитесь, читайте, і чужому научайтесь…», тобто старатися «завантажувати» увесь доступний матеріал для його подальшого аналізу (при цьому слід досить уважно ставитися до авторського права).

    Впровадження медіа технологій на сучасному етапі є нагальною практичною потребою. Система української освіти, яка перебуває в процесі реформ, потребує нових поглядів і ідей, «нового повітря», адже в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. чітко зазначено: «Суспільству, що розвивається, потрібні сучасно освічені, моральні, підприємливі люди, які здатні самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, бути мобільними, динамічними, конструктивними фахівцями, володіти розвиненим почуттям відповідальності за долю країни». І саме вчителям потрібно швидко опанувати дедалі більші об'єми інформації, бути здатними до професійного саморозвитку та критичного сприйняття значного потоку інформації й активно впроваджувати нові інформаційні технології у процес навчання. Необхідно «йти в ногу» з інформаційним суспільством і його підростаючим поколінням, необхідно донести до дітей думку, що комп'ютер — це не тільки ігри і друзі в соціальних мережах, але й практичний помічник у навчальній діяльності.