Медіадидактика

    Медіадидактика (англ. media didactics) — розділ дидактики, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань з опором на медіаджерела та використанням медіапродуктів. Її метою є розвиток медіаграмотності / медіакомпетентності. Медіадидактика є складником медіапедагогіки і, відповідно, медіаосвіти, котрі займаються викладацьким використанням матеріалів засобів комунікації (ЗМІ, освітні ЗМІ). Області застосування — освітні заклади (в тому числі — позашкільної освіти).
Технології медіадидактики застосовуються упродовж життя — від раннього дитинства, у шкільній і вишівській освіті, при безперервному навчанні і самоосвіті. Пов'язаними напрямками є освіта у сфері ЗМІ та дослідження ЗМІ.
    Дидактика медіа передбачає, що вибір навчального середовища — особливо рішення нетехнічних ЗМІ, з одного боку, і технічних чи електронних ЗМІ — пов'язаний з їх власними цілями, змістом і методами навчання. У деяких сферах культури це припущення відкидається, Часто існують декілька засобів масової інформації для однієї й тієї ж мети. Вчитель, як частину уроку, може надати компактну кількість доступної інформації Викладач вищої школи сам вибирає матеріал, потрібний для того, як донести тему — читати текст або показувати відео YouTube . Медіадидактика (дидактика засобів масової інформації) забезпечує критерії того, що кожен з цих засобів масової інформації може зробити в даному контексті використання і як він повинен бути оброблений.

    Ураховуючи вищезазначене, ми виділяємо у медіадидактиці дві основні складові: традиційну та інформаційну. Традиційна медіадидактика пов’язана з використанням у навчальному процесі усталених медіа: книг, газет, журналів, телепередач, відео кліпів, кінофільмів, плакатів тощо, тобто використання медіатекстів. 

          Під медіатекстом розуміють повідомлення (телепередача, відеокліп, фільм, плакат тощо), викладене у будь-якому вигляді та жанрі медіа, призначене для одночасного зорового і слухового сприйняття аудиторією. Воно може бути декількох видів: аудіовізуальне, призначене для одночасного зорового і слухового сприйняття, аудійне, призначене для слухового сприйняття, візуальне, призначене лише для зорового сприйняття аудиторією.

     Традиційна медіадидактика є достатньо дослідженою, тому ми зосередимо увагу на висвітленні її складової – інформаційної медіадидактики. Ця частина медіадидактики пов'язана з вивченням закономірностей, принципів навчання за допомогою сучасних інформаційних технологій.

      Інформаційні технології являють собою сукупність сучасної комп’ютерної та медійної техніки, засобів телекомунікаційного зв'язку, інструментальних програмних засобів, які забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід сучасних технологій навчання.

     Основними задачами сучасних інформаційних технологій є розробка інтерактивних середовищ управління процесом пізнавальної діяльності та доступу до сучасних інформаційно-освітніх ресурсів (мультимедіапідручників і підручників, побудованих на основі гіпертексту, різноманітних баз даних, навчальних сайтів та інших джерел).